Розрахунок спектрів, асоційованих із затуханням (САЗ), є звичайним шляхом аналізу складного затухання флюоресценції в білках. На жаль, ці спектри майже виключно відносять до певних видів у популяції молекул (ротамерів), часто без достатніх на те підстав. Вважалося, що альтернативне пояснення гетерогенності затухання, пов'язане зі структурною релаксацією, потребує негативної компоненти САЗ. Продемонстровано, що дипольна релаксація молекули індолу, позбавленої будь-яких ротамерних форм, не завжди призводить до негативних при-експоненціальних амплітуд. Зроблено висновок, що форма САЗ сама не є достатньою, щоб вирізнити серед інших причину гетерогенності затухання триптофанової флюоресценції в білках.

Запропоновано новий амінореактивний пірилієвий барвник для кон'югації з вільними аміногрупами білків. Досліджено реакційну здатність 11 амінокислот з різними бічними функціональними групами у триетиламонійацетатному і карбонат-бікарбонатному буферах. Здійснено кон'югацію з модельним пептидом.

Отримано низку пар структурно подібних монометинових ціанінових барвників з протилежним напрямком електричного диполя та досліджено їх спектрально-люмінесцентні властивості у вільному стані та в присутності дволанцюгової ДНК. Зміна значень стоксових зсувів барвників за їх взаємодії з ДНК свідчить про те, що барвники в комплексах оточені дипольним середовищем, що підтверджує "напівінтеркаляційну" модель взаємодії. Розглядаючи зміну стоксового зсуву барвників під час взаємодії з ДНК як прояв зміни їх електронної асиметрії, висловлено припущення щодо положення кожного барвника в ДНК та зроблено висновок про те, що орієнтацію молекули барвника в комплексі визначає в основному її геометрія, а напрямок дипольного моменту барвника має в цьому разі вторинне значення.

Розглянуто різні аспекти шкідливої дії деяких важких металів (нікель, хром (III), неорганічна ртуть і свинець). Особливу увагу приділено питанням, пов'язаним з мутагенною активністю зазначених металів (мутагенність їх іонів у різних тест-системах, механізми пошкодження генетичного матеріалу, механізми захисту клітин від мутагенного впливу важких металів), проаналізовано їх дію, біохімічну активність, екологічні аспекти.

Запропоновано принципово нову епіфітотіологічну модель вірусу бронзовості томатів (ВБТ). Встановлено шляхи циркуляції ВБТ у природі. Вперше показано можливість передачі патогену бур'янами, насінням і пилком, що має суттєве значення у виникненні вірусних епіфітотій, які викликані ВБТ і можуть бути першоджерелом його розповсюдження. Запропоновано заходи боротьби з насіннєвою вірусною інфекцією соняшника.

Предложена и описана концепция мультибиосенсора для определения различных токсичных веществ на основе ингибиторного ферментного анализа и показана принципиальная возможность его создания. Для разработки такой системы использовали два типа преобразователей, а именно - потенциометрические рН-чувствительные полевые транзисторы и кондуктометрические тонкопленочные гребенчатые электроды, а также три фермента: уреазу, ацетилхолинэстеразу и бутирилхолинэстеразу. Данные, полученные в ходе измерений, обработаны с использованием математического аппарата: дискриминантного функционального анализа и метода искусственных нейронных сетей. Предложена полная процедура определения токсичных веществ и описаны ее преимущества.

Проаналізовано одну з можливих математичних моделей, що описує калієвий іонний канал з рухливою структурою в рамках розвиненого раніше синергетичного підходу. Показано можливість виникнення за рахунок іонно-конформаційної взаємодії мультистабільних режимів функціонування каналу. Підтверджено правильність опису процесів активації - деактивації каналу на базі запропонованого підходу. Проаналізовано поведінку кінетичних параметрів каналу в разі зміни зовнішньої концентрації калію. Подано якісне пояснення природи виникнення концентраційних залежностей та досліджено питання щодо можливості появи немонотонностей у цих залежностях. Пояснено деякі особливості вольт-амперної характеристики каналу. Порівняно отримані результати з наявними експериментальними даними.

Колонізація рослин корисними бактеріями є необхідною умовою успішного використання мікробіологічних біопрепаратів, тому механізми взаємодії бактерій з рослинами (колонізація) вивчаються на всіх рівнях, у тому числі молекулярному. Характеристики бактерій, які визначають їх ризосферну компетентність (рухливість, швидкість росту, самозабезпечуваність амінокислотами, вітамінами, органічними кислотами та іншими чинниками живлення), надають їм перевагу в конкурентній боротьбі за виживання в ризосфері. Певну роль у процесі взаємодії бактерій з рослиною відіграють екзополісахариди та ліпополісахариди. Наведено інформацію про стан вивчення генетичної детермінації та регуляції чинників, які беруть участь у ризосферній та ендофітній колонізації перспективними для практики бактеріями.

Проанализирована проблема онкогенеза с позиций молекулярной генетики. Особое внимание обращено на нестабильность генома как основную причину возникновения злокачественного роста клеток. Отмечено, что нестабильность генома поставляет материал для отбора. Иммунный надзор, убирая все, что у данного индивидуума он может убрать, формирует у каждого больного "свою" опухоль, которая не воспринимается им (имунным надзором) как подлежащая уничтожению.

Значну частину супресорних генів астроцитарних пухлин до ціх не ідентифіковано, незважаючи на те, що докази їх існування на різних хромосомах людини підтверджені останніми роками численними дослідженнями. Тому пошук нових генів, активація або інактивація яких асоційована з прогресією гліальних пухлин, є метою інтенсивних досліджень. У даній роботі диференційна гібридизація "грид" упорядкованих бібліотек кДНК ембріонального і постнатального головного мозку людини показала різницю в рівні сигналу з пробами тотальної кДНК нормального головного мозгу і мультиформної гліобластоми для більш ніж сотні клонів кДНК. Повторна диференційна гібридизація відібраних первинним скринінгом клонів, а також аналіз РНК зразків нормального головного мозку і гліальних пухлин дозволили виявити 16 нуклеотидних послідовностей, вміст яких змінюється в пухлинах. Серед мРНК, вміст яких зменшується в астроцитарних пухлинах, ідентифіковано мРНК TSC-22, відповідна кДНК якої міститься в клоні ICRFp507J1041 бібліотеки кДНК ембріонального головного мозку людини. Нозерн-гібридизація тотальних РНК чотирьох зразків нормального головного мозку та 17 зразків різних пухлин головного мозку виявила значне зменшення експресії гена TSC-22 в більшості зразків мультиформної гліобластоми, анапластичної астроцитоми, астроцитоми II ступеня злоякісності, а також у деяких інших новоутвореннях - загалом, в 12 індивідуальних пухлинах. У декількох пухлинах головного мозку експресія гена TSC-22 була відсутня повністю. Саузерн-гібридизація геномної ДНК виявила делеції в геномному локусі гена TSC-22 у двох з трьох досліджених зразків анапластичних астроцитом. Показаний

у даній роботі суттєво зменшений рівень продукції мРНК TSC-22 в пухлинах головного мозку, описаний раніше зменшений вміст мРНК TSC-22 в пухлинах слинної залози, делеції в локусі гена TSC-22 в анапластичних астроцитомах, негативна роль білка TSC-22 в процесі проліферації клітин, локалізація гена TSC-22 на ділянці 13g14 поряд з геном ретинобластоми (Rb) - все це свідчить про потенційну супресорну роль зазначеного гена.

Досліджено 5-ліпоксигеназне окиснення лінолевого спирту в присутності 4-гідрокси-ТЕМПО, який ефективно блокує неферментативні вільнорадикальні реакції, але не впливає на функціональні групи ферменту та не конкурує з субстратом за активний центр ферменту. Результати кінетичних експериментів вказують на існування механізму реакції, за якого 4-гідрокси-ТЕМПО ефективно перехоплює радикали, що дисоціювали з активного центру 5-ліпоксигенази, змінюючи в цьому разі профіль продуктів загальної реакції.

Проанализирована вторичная структура молекул тубулинов и FtsZ-белков из эволюционно отдаленных организмов. Выявлено, что большинство элементов вторичной структуры являются общими для всех исследуемых белков, но при этом каждый белок содержит также уникальные структурные элементы. Стабильность вторичной структуры молекул во времени четко отличается для класса тубулинов и класса FtsZ. В случае тубулинов можно говорить о присущей этим белкам динамической метастабильности вторичной структуры.

Відомо, що формамід і гліцерин підвищують ефективність секвенування. Порівняно вплив різних концентрацій формаміду та гліцерину на секвенування GC-богатих матриць і показано, що найефективнішим є додавання до реакційної суміші 5 % формаміду або 7,5 - 10 % гліцерину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.149.25*725.111.46

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для розширення сфери застосування карбоціанінових барвників для гомогенної флюоресцентної детекції нуклеїнових кислот (НК) запропоновано використовувати барвники, заміщені у поліметиновому ланцюзі. Синтезовано низку алкіл-заміщених похіних тіакарбоціаніну; досліджено їх спектрально-люмінесцентні властивості в присутності дволанцюгової ДНК, РНК та бичачого сироваткового альбуміну (БСА). Всі отримані похідні мають нижчий рівень власної флюоресценції, ніж у вихідного барвника. За присутності НК спостережено підвищення інтенсивності випромінювання в 1,75 - 76 разів. Менше підвищення (1,75 - 16,9 разів) має місце в присутності великого надлишку БСА. Максимальна інтенсивність, яка більше, ніж удвічі, перевищує інтенсивність флюоресценції тіакарбоціаніну, спостерігається для НК-комплексів beta-метил-заміщеного барвника. Замісники розмірів, більших за метильну групу, викликають занадто великі порушення плоскої будови флюорофору тіакарбоціаніну, що призводить до зменшення інтенсивності випромінювання НК-комплексів відповідних барвників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г511.3

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г264.14-27 + Е0*725.112.72-634.2

Рубрики:

Пурин та його похідні: сечова кислота, ксантин, кофеїн, теобромін, гуанін

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.112.1-34

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.42

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ